«Якщо архіви мовчать, то земля говорить» – ось кредо всього життя Ігоря Свєшнікова, українського історика, археолога, дослідника Берестецької битви 1651 року, доктора історичних наук, 100-річчя від дня народження якого ми сьогодні відзначаємо.

05

«Якщо архіви мовчать, то земля говорить» – ось кредо всього життя Ігоря Свєшнікова, українського історика, археолога, дослідника Берестецької битви 1651 року, доктора історичних наук, 100-річчя від дня народження якого ми сьогодні відзначаємо.

Сфера наукових зацікавлень І.Свєшнікова була дивовижно обширна.  Будь-який історичний аспект, що привертав його увагу, дослідник вивчав глибоко і всесторонньо. Особливо це стосувалося нумізматики, давньої зброї і реставрації старожитностей. Накопичені роками знання і досвід широке запотребування мали під час вивчення пам’яток доби раннього та пізнього середньовіччя, які становили  винятковий етап у дослідженнях І. Свєшнікова. Ігор Кирилович  завжди плекав у серці дві заповітні мрії: повернутись до розкопок давньоруського Звенигорода, та розпочати дослідження козацьких старожитностей, котрі розбурхували його уяву ще з раннього дитинства.

Понад 20 років проводив розкопки на місці Берестецької битви.

За сприяння Сидоренка В.Я.,  директора Рівненського краєзнавчого музею, і допомозі Лотоцького П.Я., директора архітектурного комплексу «Козацькі могили» у 1970 році було організовано першу розвідкову експедицію на місце битви 1651р. під Берестечком (Радивилівський район Рівненської області). Це дало початок  широкомасштабним дослідженням, що безперервно тривали чверть століття.

Підсумки цих історико-археологічних досліджень викладені у монографічному опрацюванні «Битва під Берестечком» (1993р). У книзі вперше було докладно відтворено перебіг битви і подано історичну оцінку битві під Берестечком і її  ролі у ході Визвольної війни українського народу.

Окрім Берестецької битви, Ігор Свєшніков досліджував пам’ятки доби бронзи в с. Городок, Здовбиця, Озліїв, Костянець Рівненської області, курган тшинецько-комарівської культури та гробницю культури кулястих амфор в с. Івання, могильник вельбарської культури в с. Дитиничі Дубенського району Рівненської області.

Досліджував давньоруське літописне місто Звенигород біля Львова, де виявив перші в Україні берестяні грамоти.

Автор монографій про культури шнурової кераміки та кулястих амфор, путівника по заповідника «Козацькі могили» (Національний історико-меморіальний заповідник «Поле Берестецької битви»), численних публікацій у наукових журналах та в пресі.

Почесний член Рівненського краєзнавчого товариства Всеукраїнської спілки краєзнавців.

Краківська академія наук (Польща) незадовго до кончини українського вченого прийняла його в академіки.

Слід зазначити, що у 2005 році рішенням Рівненської обласної ради була заснована науково-краєзнавча премія імені Ігоря Свєшнікова у галузі охорони культурної спадщини краю.

Залишити коментар

Вгору